«Так, я працюю, відпросилася з роботи. Моя дитина мені пояснив, що для нього це важливо, і він буде для мене старатися. А взагалі, я вважаю це нормально, коли батьки приходять в школу не тоді, коли їх викликають, а коли запрошують», — сказала молода мама Ольга Пиньковская.
Ніхто не стримував емоцій, здавалося, навіть в повітрі, а не тільки в очах, панували радість і відчуття свята. Були моменти, коли буквально на кілька хвилин глядачі мелодійно підхоплювали дзвіночки дитячих голосків.
Коли малюки зі сцени виконували гімн школи, старші діти та їхні товариші, сидять в залі, негайно ж піднялися. Ще сильніше здригнулося їх дзвінке одноголосие... Старше покоління не приховував своїх емоцій: в якісь секунди зірвалися оплески.
Було відчуття єдиного цілого: відчувалося, що і учні, і вчителі, і батьки — це одне нероздільне — одне ціле, для яких і Україна, і Кобзар, і традиції українського народу — це ... НОРМАЛЬНО!!! Тому-то і немає причини для суперечок.
Вчителька української мови та літератури Антоніна Миколаївна Чеботарьова зауважила:
«У нашій школі навчаються діти різних національностей. У фойє на першому поверсі в понеділок, 6 березня, готуємо театральну «Шевченковую світлицю». Весь день на перервах діти будуть читати Кобзаря не тільки українською мовою, але в перекладі на інші мови. Ми запропонували дітям вивчити поезію Тараса Шевченка на тій мові, на якій вони розмовляють вдома з батьками — мовою своєї національності. Знаю точно, що будуть читати російською, англійською, польською, азербайджанському, німецькою і не тільки. А біля радіорубки під «карооке» діти виконуватимуть пісні на слова Шевченка, які вивчили вдома з допомогою батьків».
Заступник директора з навчально-виховної роботи Ніна Григорівна Мішустіна:
«У вівторок, 7 березня, в школі пройде День мистецтва. Діти будуть малювати ілюстрації до творів Тараса Шевченка так, як вони самі сприймають цей твір. Ми, педагоги, склали незвичайну програму: підібрали маловідомі твори. Учні самі підготували (кожен клас) відеоматеріали. Це відео-інтерв'ю, взяті у батьків, бабусь, дідусів про те, хто для мене Тарас Шевченко. Є сім'ї, в яких зберегли старовинні книги «Кобзар», вишиванки, листівки і багато інші раритети».
Заступник директора з навчально-виховної роботи Андрій Анатолійович Малахов:
«Завершальний акорд «Тарасових березін» планується на п'ятницю, 10 березня. Його відкриє великий хор школи — вийде на сцену актового залу наш педагогічний колектив, старшокласники і найменші — першокласники. Підготує концертні номери і малий чоловічий хор (вчителі-чоловіки та хлопці-старшокласники). У супроводі бандуристів ми втрьох — я з моїми колегами — вчителем історії Валерієм Федоровичем Гончаренко і вчителем інформатики Андрієм Михайловичем Бойко виконаємо Шевченкового «Бандуристе, орле сизий».
Директор Миколаївської ЗОШ № 57 імені Т. Г. Шевченка Тетяна Іванівна Блакитна:
«203-роковини Тараса Шевченка в нашій школі — це можливість якомога більше і доступно розповісти дітям про українського генія, розкрити його творчість, прийняти в своє серце. Нам це вдається, тому що Шевченка розуміють батьки наших дітей.
В нашій школі навчається 907 учнів. Кожен з останніх трьох років дітей додається. В цьому році набрали чотири 1-их класу. У нас чимало дітей із сімей переселенців Луганської і Донецької областей, з Криму. Коли я запитую, чому вибір школи для вашої дитини зупинився на школі №57 імені Тараса Григоровича Шевченка, від багатьох чую у відповідь, що з патріотичних міркувань.
Так, у нас все просякло любов'ю до України, повагою і пошаною до Великого Кобзаря. Потрібно любити країну, в якій ти живеш, треба пишатися нею, треба знати історію народу, його традиції. Я вдячна батькам за таке розуміння, за таку позицію. З перших днів дитини в школі ми говоримо його батькам: «Тільки з вами разом ми виховаємо і навчимо наших дітей бути щасливими, бути освіченими, успішними». Захоплююся тим, як наші діти володіють словом. Це спільна праця — і вчителів, і батьків. І так повинно бути, якщо ми хочемо виховати гідне молоде покоління.
Звертаюся до дітей зі словами: «Любіть Україну, вона дає нам те, що називається життя». Двері нашої школи завжди відкриті для кожного, хто хоче доторкнутися до надбань великого Тараса Шевченка. Приходьте».