Поезія


Закувала зозуленька 
В зеленому гаї, 
Заплакала дівчинонька — 
Дружини немає. 
А дівочі молодії 
Веселії літа, 
Як квіточки за водою, 
Пливуть з сього світа. 
Якби були батько, мати 
Та були б багаті, 
Було б кому полюбити, 
Було б кому взяти. 
А то нема, сиротою 
Отак і загину, 
Дівуючи в самотині, 
Де-небудь під тином. 

[Друга половина 1848, 
Косарал]

До перелiку