Якби мені, мамо, намисто, 
То пішла б я завтра на місто, 
А на місті, мамо, на місті 
Грає, мамо, музика троїста. 
А дівчата з парубками 
Лицяються. Мамо! Мамо! 
Безталанна я! 

Ой піду я богу помолюся, 
Та піду я у найми наймуся, 
Та куплю я, мамо, черевики, 
Та найму я троїсті музики. 
Нехай люде не здивують, 
Як я, мамо, потанцюю. 
Доленько моя! 

Не дай мені вік дівувати, 
Коси мої плести-заплітати, 
Бровенята дома зносити, 
В самотині віку дожити. 
А поки я заробляю, 
Чорні брови полиняють. 
Безталанна я! 

[Друга половина 1848, 
Косарал]