Поезія


Як маю я журитися, 
Докучати людям, 
Піду собі світ за очі — 
Що буде, те й буде. 
Найду долю — одружуся, 
Не найду — втоплюся, 
Та не продамся нікому, 
В найми не наймуся. 
Пішов же я світ за очі, 
Доля заховалась; 
А воленьку люде добрі 
І не торговали, 
А без торгу закинули 
В далеку неволю... 
Щоб не росло таке зілля 
На нашому полю. 

[Перша половина 1849, 
Косарал]

До перелiку