На Великдень, на соломі 
Против сонця, діти 
Грались собі крашанками 
Та й стали хвалитись 
Обновами. Тому к святкам 
З лиштвою пошили 
Сорочечку. А тій стьожку, 
Тій стрічку купили. 
Кому шапочку смушеву, 
Чобітки шкапові, 
Кому свитку. Одна тілько 
Сидить без обнови 
Сиріточка, рученята 
Сховавши в рукава. 
— Мені мати куповала. 
— Мені батько справив. 
— А мені хрещена мати 
Лиштву вишивала. 
— А я в попа обідала,— 
Сирітка сказала. 

[Перша половина 1849, 
Косарал]