Бог в лиці Надежды и Александры Михайловны помагає мені одружиться з вашою дочкою і сестрою Ликерею, помагайте ж і ви вкупі з Варварою Яковлевною. Бо вона (Ликеря) 28 июля при купних наших друзьях сказала мені, що без братнього і батьківського вашого святого слова вона не дасть мені свого такого ж слова (розумна і щира душа). Вертайтеся ж швидче до нас та поблагословіть і одружіть Ликерю з Тарасом, з вашим искреннейшим другом. А поки що буде, напишіть їй і мені вашу і думу і пораду.
Искренний ваш Т. ШевченкоР. S. Як побачите Марью Александровну, то поцілуйте її гарненько за мене.
Примiтки:
Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 184). Вперше надруковано в книзі: Чалый М. К. Жизнь и произведения Тараса Шевченка. – С. 163. Вперше введено до зібрання творів у виданні: Шевченко Т. Повне зібр. творів. – К., 1929. – Т. 3. – с. 192. …в лиці Надежды и Александры Михайловны… – Забіли Надії Михайлівни (1826 – ?) та О. М. Куліш, сестер В. М. Білозерського. На їхній дачі в Стрєльні під Петербургом жила Ликера Полусмакова в зв’язку з від’їздом за кордон родини Карташевських, в якій вона служила. …одружиться з вашою дочкою і сестрою Ликерею… – Полусмакова (Полусмак) Ликера Іванівна (1840 – 1917), кріпачка поміщиків Макарових, родом з-під Ніжина. Відпущена на волю, вона була служницею в сім’ї сестри М. Я. Макарова – В. Я. Карташевської; буваючи тут на літературних вечорах, Шевченко й познайомився з Ликерою. Варвара Яковлевна – В. Я. Карташевська. …28 июля при купчих наших друзьях… – В листі до М. Я. Макарова від 3 серпня 1860 р. О. М. Куліш зазначала, що освідчення Шевченка відбулося 27 липня 1860 р. – в день іменин П. О. Куліша, що, крім неї та Н. М. Забіли, на дачі в Стрельні були в той день її брати Василь та Віктор Білозерські, а також М. Т. Симонов (Номис) [Дорошкевич О. Трагедія самотнього чуття // Життя й революція. – 1926. – № 9. – С. 78]. …без братнього і батьківського вашого святого слова вона не дасть мені свого такого ж слова… – Того ж дня Ликера звернулася з листом до М. Я. Макарова (текст записаний з її слів О. М. Куліш з власноручним підписом Ликери): «…Когда он мне предлагал, то я не могла решиться без вашего позволения… Я согласна за него идти, если вы позволите, без вашего позволения я не решаюсь» [Дорошкевич О. Трагедія самотнього чуття // Життя й революція. – 1926. – № 9. – с. 76]. …напишіть їй і мені вашу і думу і пораду. – М. Я. Макаров відповів Шевченкові та Ликері листами від 13 серпня 1860 р. з Аахена, в яких хоча й не заперечував проти їх одруження, але просив добре все зважити, не поспішати й дочекатися його повернення. Як побачите Марью Александровну, то поцілуйте її гарненько за мене. – Марко Вовчок теж негативно поставилася до Шевченкового наміру одружитися з Ликерою й просила М. Я. Макарова запобігти цьому.М. М. Павлюк
Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 205 (текст), с. 505 – 507 (примітки).