Листи Шевченка


Во имя Господнє вибачайте мені за те, що я вам пишу тепер коротенько. Єй-богу, ніколи. Передайте під розписку книгареві 100 экз[емпляров] «Кобзаря», нехай він продає його по 1 [крб.] 50 копі[йок] с вычетом 20 процентов за комиссию і нехай заплатить за транспорт. Низенько кланяюся вашій жінці, а купно і вам. Як зайде до вас брат Варфоломей, то привітайте і порадьте, що йому зробить з Прісею і Ганнусею. До мене щодень приходить Орловський, здається, з його будуть люди. Бувайте здорові, нехай вам Бог помага на все добре.

Щирий ваш Т. Шевченко
Чом ота сука Соха не обізветься до мене?

Примiтки:

Подається за автографом (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 818). Рік написання встановлюється за змістом (згадка про «Кобзар» 1860 р.). Вперше надруковано в журналі «Киевская старина» (1895. – № 2. – с. 44). Вперше введено до збірника творів у виданні: Шевченко Т. Твори: В 2 т. – СПб., 1911. – Т. 2. – С. 442. Передайте під розписку книгареві 100 экз[емпляров] «Кобзаря»… – В листі від 13 грудня 1860 р. І. М. Сошенко сповістив Шевченка, що М. К. Чалий «получил повестку вашу и только дожидает транспорта и, получивши книги, отдаст по принадлежности, кому следует» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 174]. Як зайде до вас брат Варфоломей, то… порадьте, що йому зробить з Прісею і Ганнусею. – Див. лист до В. Г. Шевченка від 2 грудня 1860 р. До мене щодень приходить Орловський, здається, з його будуть люди. – Учня І. М. Сошенка по 2-й київській гімназії Орловського Володимира Донатовича (1842 – 1914) рекомендував Шевченкові М. К. Чалий у листі від 16 жовтня 1860 р. від свого й І. М. Сошенка імені: «…можно надеяться, что из него выйдет со временем замечательный художник… Примите же его, дорогой земляк, под свое покровительство, укажите ему дорогу, по которой он должен идти, будьте его наставником и руководителем» [Листи до Тараса Шевченка. – С. 167]. Незважаючи на хворобу, Шевченко виконав прохання своїх київських друзів: він залишив юнака в себе на квартирі, розглянув його роботи і, переконавшись в їхній талановитості, написав листа (нині не відомого) конференц-секретареві Академії мистецтв Ф. Ф. Львову, який, всупереч існуючим правилам, без іспитів зарахував В. Д. Орловського учнем класу гіпсових голів [див.: Пимоненко А. В. В. Д. Орловський і Т. Г. Шевченко // Образотворче мистецтво. – 1940. – № 3. – С. 22 – 24]. Згодом В. Д. Орловський став визначним художником, академіком Академії мистецтв. Соха – І. М. Сошенко.

М. М. Павлюк

Подається за виданням: Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 6, с. 213 (текст), с. 523 (примітки).

До перелiку